-
1 бракувати
I( визнавати незадовільним) to reject ( to condemn) as defective; to discard, to cast outII безос.( не вистачати) to fail, to be short of, to be missing, to lack
См. также в других словарях:
бракувати — I у/є, недок., безос. Не вистачати, не бути. •• Ті/льки цього/ [ще] бракува/ло! уживається, коли сталося (або може статися) що небудь небажане, неприємне. II у/ю, у/єш, недок., перех. Визнавати незадовільним, низькоякісним. || Відкидати,… … Український тлумачний словник
набраковувати — ую, уєш, док. Визнавати незадовільним, низькоякісним багато чого … Український тлумачний словник
бракувати — 1 дієслово недоконаного виду не вистачати, не бути безос. бракувати 2 дієслово недоконаного виду визнавати незадовільним … Орфографічний словник української мови
забраковувати — ую, уєш, недок., забракува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Визнавати непридатним, невідповідним певним вимогам, незадовільним … Український тлумачний словник
